Відбувся обласний конкурс української декоративної творчості
28 лютого 2017р. на базі Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді відбувся обласний конкурс української декоративної творчості.
Учасниками конкурсу стали 38 учнів (вихованців) позашкільних та загальноосвітніх закладів Чернівецької області, міст Чернівців та Новодністровська.
Завданням конкурсу було дослідити особливості вишиваної сорочки різних регіонів України від Києва до Криму та представити маленьку сорочку, власноруч вишиту у відповідності до особливостей обраного регіону.
Учасники конкурсу провели кропітку пошукову та дослідницьку роботу, знайшли у «бабусиних скринях» та відтворили чудові вишиті сорочки Буковини, Хмельниччини, Полтавщини, Київщини, Чернігівщини, Тернопільщини, Львівщини, Волині, Закарпаття, Луганська, Донецька.
Наш район представляв національний кримсько-татарський костюм, який презентувала учениця Карапчівського ліцею Бостан Одоріка. Вона розпочала свій виступ з танцю, а потім у формі читання вірша Олександри Приходько-Возняк відбувся захист роботи.
За рішення журі Одоріка нагороджена грамотою за ІІІ місце у обласному конкурсі української декоративної творчості.
У спадок нам предки залишили Крим
Й надію на жилаві руки…
У щасті і в горі завжди бути з ним,
Здолавши негоди і муки…
Моя батьківщина - наш сонячний Крим,
Де гори прадавні й долини;
Край теплих вітрів і прадавніх могил;
Й зірок золотаві краплини.
Завжди ідентичність свою бережем;
Свій одяг, пісні наші й танці…
Ай-Петрі і Ялта, Форос, Аю-даг...
Аллаха ми вірні посланці.
Вітри заплітали дівочу косу
На березі Чорного моря
І Криму сини зберігали красу –
Легенди про шлях наш говорять…
Розгубились чисті роси,
Ніби освятили тихий рай!
Де благословення кожен просить:
Порятуй наш рідний край!
Боже!Збережи наш Крим
Дай без горя жити в нім
Вільне покоління хай зросте!»
Дім, Вітчизну береже!
Криме наш квітучий раю
Тебе люблю й пам’ятаю –
Шторм і буря … Море стогне…
Сосни кримські хилять свої віти –
Матінка земля до серця горне
Все живе: людей, тварин і квіти…
Все ж ідемо проти куль і вітру,
І надія в серці не згасає:
Ми повернемося до Криму, вірю:
Нам Пречиста щастя провіщає!
До Чорного моря я знову прийду
На землю похованих предків.
І лиш в Україні я спокій знайду,
Як виженем силу цю вредну.
Моя Україно! Ми - діти твої –
Віки нас постійно зближали…
Люблю твої, земле, співочі гаї
І гори, й ліси, й перевали…
Люблю смарагдові весною поля,
Колосся пшениць золотаве.
Уклін тобі, нене, велична моя,
Героям твоїм честь і слава!
Квітучий наш краю, тебе я люблю,
Тобі поклонюся низенько –
Всевишній почує молитву мою
І долю пошле веселеньку.
Олександра Приходько-Возняк
